Словарь української мови
Борис Грінченко
П
Берлін: Українське слово, 1924
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
 
П.
 

погавкати  •  погаданка  •  погадати  •  погадка  •  погайсати  •  погалунити  •  погамати  •  погамелитися  •  погамувати  •  поганець  •  поганий  •  поганин  •  поганинка  •  поганити  •  поганитися  •  поганіти  •  поганка  •  поганкуватий  •  поганкувато  •  погано  •  поганство  •  поганський  •  поганчати  •  поганшати  •  погань  •  поганьбити  •  поганьбувати  •  поганюга  •  поганючий  •  поганючо  •  поганяйлівський  •  поганяйло  •  поганяльник  •  поганяння  •  поганяти  •  погар  •  погараздитися  •  погарбати  •  погарбувати  •  погарець  •  погарикати  •  погарманити  •  погарманитися  •  погарманувати  •  погарніти  •  погартувати  •  погарцювати  •  погарчати  •  погарь  •  погарюкати  •  погасати  •  погасити  •  погаситися  •  погаслий  •  погаснути  •  погаятися  •  погейкати  •  погейкувати  •  погемблювати  •  погетьманувати  •  погибати  •  погибель  •  погибельний  •  погибнути  •  погидувати  •  погинатися  •  погинути  •  погиркати  •  погицати  •  погідливий  •  погідний  •  погін  •  погінка  •  погіншливо  •  погінь  •  погіркнути  •  погірник  •  погіршати  •  погладити  •  погледіти  •  поглибати  •  поглибшати  •  поглинути  •  поглузувати  •  поглум  •  поглумитися  •  поглумка  •  поглухнути  •  поглушити  •  погляд  •  поглядання  •  поглядати  •  поглядатися  •  поглядіти  •  поглянути  •  поглянутися  •  погнати  •  погнатися  •  погнисти  •  погніватися  •  погнівити  •  погній  •  погнітити  •  погноїти  •  погнути  •  погнутися  •  поговір  •  поговірка  •  поговіти  •  поговорити  •  погода  •  погоддя  •  погоджати  •  погоджатися  •  погодка  •  погодливий  •  погодний  •  погодник  •  погодонька  •  погодувати  •  погодуватися  •  погожий  •  погоїти  •  погоїтися  •  погойдати  •  погойднути  •  погойдуватися  •  поголити  •  поголитися  •  поголіти  •  поголовастий  •  поголодити  •  поголодувати  •  поголос  •  поголосити  •  поголоска  •  поголосний  •  поголоснійшати  •  поголубити  •  поголубитися  •  поголубіти  •  поголубкатися  •  погомоніти  •  погонач  •  погонець  •  погонити  •  погонич  •  погонка  •  погононька  •  погонь  •  погоня  •  погорда  •  погорджування  •  погорджувати  •  погордувати  •  погорження  •  погориджа  •  погористий  •  погорілець  •  погорілий  •  погорілище  •  погорілля  •  погорінець  •  погоріти  •  погородити  •  погосподарювати  •  погостити  •  погоститися  •  погострити  •  погостювати  •  поготів  •  поготувати  •  пограбнути  •  пограбувати  •  пограти  •  погратися  •  погреб  •  погребарь  •  погребати  •  погребельне  •  погребиця  •  погребище  •  погребний  •  погребник  •  погребнутися  •  погребня  •  погребовий  •  погребовини  •  погребти  •  погривина  •  погризти  •  погризтися  •  погримати  •  погріб  •  погрібати  •  погрібач  •  погрібний  •  погрібняк  •  погрімання  •  погрімати  •  погріти  •  погрітися  •  погріхувати  •  погрішити  •  погрішник  •  погрожати  •  погрожування  •  погрожувати  •  погроза  •  погрозити  •  погрозка  •  погромадити  •  погромити  •  погромище  •  погронитися  •  погрузити  •  погрюкати  •  погрюкувати  •  погуба  •  погубитель  •  погубити  •  погубляти  •  погудити  •  погудка  •  погук  •  погукати  •  погукнути  •  погуковщина  •  погукування  •  погукувати  •  погулянка  •  погуляння  •  погуляти  •  погупцювати  •  погуркати  •  погуркотіти  •  погурчати  •  погусти  •  погустіти  •  погустішати  •  погуторити  •  погутькало  •  поґаздувати  •  поґвалтувати  •  поґездґатися  •  поґерґотати  •  поґрасувати  •  поґулати