Словарь української мови (1924)/поглумитися
| ◀ поглум | Словарь української мови П поглумитися |
поглумка ▶ |
|
Поглуми́тися, млю́ся, мишся, гл. Насмѣяться. Почув Господь — і сміхом посміявся, на небі з них, безумних, поглумився. К. Псал. 3.
| ◀ поглум | Словарь української мови Борис Грінченко П поглумитися |
поглумка ▶ |
|
Словарь української мови — П
поглумитися
Борис Грінченко
1924
Поглуми́тися, млю́ся, мишся, гл. Насмѣяться. Почув Господь — і сміхом посміявся, на небі з них, безумних, поглумився. К. Псал. 3.