Словарь української мови (1924)/Пова–Повз

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
Берлін: Українське слово, 1924
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
 
П.
 

поваб  •  поваба  •  повабити  •  повабитися  •  повага  •  повагом  •  поважати  •  поважатися  •  поваження  •  поважити  •  поважитися  •  поважко  •  поважливий  •  поважний  •  поважність  •  поважно  •  поважчати  •  повала  •  повалець  •  повалина  •  повалити  •  повалитися  •  повалувати  •  поваляти  •  повалятися  •  повандрувати  •  повапити  •  поварець  •  поварити  •  поваритися  •  поварка  •  повартувати  •  поварувати  •  поваруватися  •  повбезпечувати  •  повбивати  •  повбиватися  •  повбирати  •  повбігати  •  повбірати  •  повбіратися  •  повбовтуватися  •  повбожати  •  повбувати  •  повбуватися  •  повбуджати  •  поввіходити  •  повводити  •  поввозити  •  повволікати  •  повгадувати  •  повгинати  •  повгинатися  •  повгнічувати  •  повгноювати  •  повгодовувати  •  повгодовуватися  •  повгонити  •  повгрузати  •  повдаватися  •  повдавлювати  •  повдовбувати  •  повдовіти  •  повдовольняти  •  повдовольнятися  •  повдягати  •  повдягатися  •  поведенція  •  поведінка  •  поведія  •  повезти  •  повелачка  •  повеликий  •  повеличити  •  повелівати  •  повеління  •  повен  •  повередити  •  повередитися  •  повередувати  •  повересілє  •  повересло  •  поверещати  •  повернути  •  повертання  •  повертати  •  повертатися  •  повертіти  •  повертітися  •  повертом  •  поверх  •  поверхник  •  поверхниця  •  поверхничка  •  поверховиця  •  повершити  •  повеселити  •  повеселитися  •  повеселіти  •  повеселішати  •  повести  •  повестися  •  повечеряти  •  повечіркувати  •  повечоріти  •  повештатися  •  повз  •  повзання  •  повзати  •  повзти  •  повзувати  •  повзуватися  •  повзун