Словарь української мови (1924)/погоджатися

by Борис Грінченко

◀ погоджати

Словарь української мови Борис Грінченко П погоджатися

погодка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Погоджа́тися, джа́юся, єшся, сов. в. погоди́тися, джу́ся, дишся, гл. 1) Мириться, помириться, сойтись. Два когути, два дими, дві господині ніколи не погодяться. Ном. № 4155. 2) Уславливаться, условиться, договориться. Погодились бра́ти хуру, та підвод нема.