Словарь української мови (1924)/погонач

< Словарь української мови (1924)

◀ погомоніти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погонач

погонець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пого́нач, ча, м. Часть ручной мельницы. См. Жорна. Шух. I. 146.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/погонач&oldid=514381