Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погнати
Берлін: Українське слово, 1924

Погна́ти, жену́, не́ш, гл. Погнать. Погнала… бичка пасти. Рудч. Ск. II. 13. Поженуть вас на війну. Стор. II. 85. Химе́ри погна́ти. Понести чепуху. Се він сп'яну химери погнав. Кв.