Словарь української мови (1924)/погрожати
◀ погрішник | Словарь української мови П погрожати |
погрожування ▶ |
|
Погрожа́ти, жа́ю, єш, сов. в. погрози́ти, жу́, зиш, гл. Грозить, угрожать, погрозить. І погрозив йому Ісус. Єв. Мр. I. 25.
◀ погрішник | Словарь української мови Борис Грінченко П погрожати |
погрожування ▶ |
|
Словарь української мови — П
погрожати
Борис Грінченко
1924
Погрожа́ти, жа́ю, єш, сов. в. погрози́ти, жу́, зиш, гл. Грозить, угрожать, погрозить. І погрозив йому Ісус. Єв. Мр. I. 25.