Словарь української мови (1924)/пограбувати
| ◀ пограбнути | Словарь української мови П пограбувати |
пограти ▶ |
|
Пограбува́ти, бу́ю, єш, гл. Ограбить. К. ЧР. 62. А вона ж бо їх да й пограбувала: у одного взяла вороного коня. Чуб. III. 391.
| ◀ пограбнути | Словарь української мови Борис Грінченко П пограбувати |
пограти ▶ |
|
Словарь української мови — П
пограбувати
Борис Грінченко
1924
Пограбува́ти, бу́ю, єш, гл. Ограбить. К. ЧР. 62. А вона ж бо їх да й пограбувала: у одного взяла вороного коня. Чуб. III. 391.