Словарь української мови (1924)/погориджа
◀ погорження | Словарь української мови П погориджа |
погористий ▶ |
|
Погори́джа, жі, ж. Пожаръ, пожарище. МВ. (О. 1862. III. 40). Торік була погориджа, ще й досі чути. Ном. № 4125. Чи не на погориджу біжите? МВ. I. 38.