Словарь української мови (1924)/погоститися

by Борис Грінченко

◀ погостити

Словарь української мови Борис Грінченко П погоститися

погострити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Погости́тися, щу́ся, стишся, гл. Быть въ гостяхъ, провести время съ гостями. Ой устань, мила, та й пробудися, я до тебе прийшов погоститься. Чуб. V. 48. Запросим до себе та погостимося трохи. Чуб. II. 630.