Словарь української мови (1924)/погордувати

by Борис Грінченко

◀ погорджувати

Словарь української мови Борис Грінченко П погордувати

погорження ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Погордува́ти, ду́ю, єш, гл. Пренебречь. Грин. III. 471. Покличмо ми брата мого до себе у гості, — може він не погордує тепер нами. Рудч. Ск. II. 143.