Словарь української мови (1924)/погоня
| ◀ погонь | Словарь української мови П погоня |
погорда ▶ |
|
Пого́ня, ні, ж. Погоня. КС. 1882. XII. 502. Ой Марку ж, мій Марку, не дрімай зо мною, бо побіжить мати в погоню за мною. Чуб. V. 226. Ум. Пого́нечка, пого́нонька.