Словарь української мови (1924)/Ю
◀ Щ | Словарь української мови Ю |
Я ▶ |
|
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
Ю.
юга • югас • югнути • юд • юда • юдей • юдейство • юдейський • Юдея • юдик • юдина • юдити • юж • юзефок • юлавий • юлас • юлиця • юн • юнак • юнацтво • юнацький • юпка • юпчина • юрба • юрда • юридика • юрик • юриста • юричок • юрливий • юрма • юрода • юродивий • юродство • юрок • юрський • юрта • юртатися • юртувати • юртуватися • юрчик • ютреня • юха • юхварка • юхт • юхта • юхтовий • юхторити • юхторитися • юхторка • юшечка • юшити • юшка