Словарь української мови (1924)/погрішник

by Борис Грінченко

◀ погрішити

Словарь української мови Борис Грінченко П погрішник

погрожати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Погрішник, ка, м. Грѣшникъ. Ангел… каже: „Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати. Гн. II. 97.