Словарь української мови (1924)/поголоснійшати
◀ поголосний | Словарь української мови П поголоснійшати |
поголубити ▶ |
|
Поголосні́йшати, поголосні́шати, шаю, єш, гл. Сдѣлаться громче. Голосна пісня його через те ще поголоснійшала на широкому світі. К. ХП. 130.