Головна сторінка
![]() |
|
![]() | ||
Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
Календар
- 1840 — народився Францішек Богушевич, білоруський поет
- 1843 — помер Роберт Сауті, англійський письменник
- 1845 — народився Леонід Оболенський, російський письменник, поет
- 1870 — народився Олександр Лотоцький, український письменник
- 1908 — помер Володимир Антонович, український історик, археолог, етнограф, археограф
- 1929 — народився Юрій Мушкетик, український письменник
- 1942 — померла Ольга Кобилянська, українська письменниця
- 1943 — загинув Яків Гальчевський-Войнаровський, український військовий діяч, письменник
Вибрана проза
Каміння заговорило. (Відень, 1921) | ||
…
Докладчик Сталін констатує, що „в Росії“ (так він називає усю терріторію б. Росії) залишилося ще багато старих пережитків в національній справі. „Становище великоруської національности, що була національністю пануючою, залишило сліди свого впливу навіть на комуністах московських“, які часом „ухиляються в бік великодержавного шовінізму“. Комуністичний централізм прийняв старорежімні форми, і все, що пасує до осередку, цілком механично прикладається усюди; досить сказати, що ціркуляри наркомпрода про реквізіцію свиней посилаються для виконання у Кіргізію, де мусульманська людність ніколи свиней не мала. Комуністична партія пересякнута старим російським чиновником; місцеві елєменти одсунуто в бік, партійні справи попали до рук комуніста-попа, російського поліціянта та кулака (глитая). „Это русское великодержавное кулачье, — каже содокладчик Сафаров, — оказавшееся волею судеб „носителем“ пролетарской диктатуры на окраинах, отбросило туземныя массы в лагерь контр-революціи“. Затонський свідчить, що „червоний патріотизм“ комуністів вироджується в „русотяпство“, воскрешає тенденції до „єдиної неділимої“. В цьому й полягає причина радянської безуспішности „в ліквідації національної справи“. На Україні революція „розбудила широкий національний рух, а ми не зуміли направити його в нашому напрямі, ми прогавили його і він цілком пішов шляхом, по якому повели його місцева дрібно-буржуазна інтеліґенція та кулаки“. Отже діло треба поправляти: „не слід додержувати тієї примітивної московської лінії, якої додержує значна частина наших товаришів — на шкоду для радянської влади і на шкоду для радянської федерації“. Микоян висловлює побоювання, що коли зневажити місцеві національні обставини, то „пролєтарський елємент роспорошиться, і ми згубимо ту основу, на який держимося… До села ж нам слід поставитись ще більш обережно“. Врешті, підводячи підсумок дебатам, Сталін що-до України визнає, що „українська національність істнує, і розвиток її культури повинен стати обовязком комуністів. Не можна йти проти історії. Ясно, що коли в містах України до свого часу переважали московські елєменти, то з часом ці міста безперечно будуть українізовані“. Большевики, коли вже над ними ладаном запахло, говорять врешті ті речі, з яких власне повинні були б почати, коли б, по власному признанню, „не ухилялися в бік великодержавного шовінізму. Розуміється, це все самі лиш слова. |
||
Вибрана поезія
Струни. Том I. (Берлін, 1922)

Мов синяя стрічка, Донець під горою,
Круг його ліси та широкі луги;
Мов килим шовковий, здаються весною
У квітах пахучих його береги.
А там зеленіє гора за пісками.
Через гору стежечка геть простяглась,
Пішла по байраках, горами, степами,
І в двір аж у панських будинків як-раз.
За тії будинки ховається сонце —
Далеко та тінь полягла по луці;
І дівчина гарна стоїть край віконця,
І перстень аж сяє на білій руці.
Стрічка новин
20.03.2023 Олександер Кониський. Вибрані твори. Кн. II, 1927
20.03.2023 Олександер Кониський. Вибрані твори. Кн. I, 1927
15.03.2023 Тарас Крушельницький. На тихих водах, 1930
05.03.2023 Іван Котляревський. Наталка-Полтавка. Москаль-чарівник, 1937
01.03.2023 Дмитро Антонович. Перша Наталка-Полтавка, 1923
20.02.2023 Леся Українка. Думи і мрії, 1899
14.02.2023 Василь Чайченко. Під хмарним небом, 1893
11.02.2023 Дмитро Грудина. Перший рейд, 1930
03.02.2023 Микола Голубець. Теребовля, 1927
01.02.2023 Юліян Опільський. Танечниця з Пібасту, 1921
27.01.2023 Дмитро Багалій. Нарис української історіографії. Джерелознавство. Вип. 2, 1925
21.01.2023 Дмитро Багалій. Нарис української історіографії. Джерелознавство. Вип. 1, 1923
15.01.2023 Дмитро Багалій. Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода, 1926
09.01.2023 Софія Русова, Федір Вовк. Середъ выноградаривъ пивденнои Франціи, 1905
27.12.2022 Михайль Семенко. Повна збірка творів, т. 1. Арії трьох П'єро, 1929
24.12.2022 Д. Мордовець, М. Загірня. Гетьман Петро Сагайдачний, 1922
17.12.2022 С. Руданський. Веселі вірші, 1918
16.12.2022 Еміль Золя. Мрія, 1932
16.12.2022 Степан Руданський. Повна збірка веселих віршів, 1915
07.12.2022 К. А. Тімірязев. Рослина й соняшна енерґія, 1921
Індекси
8 | 46 | 1564 | 246 | 537 |
До виправлення | : | 8 |
До розділення | : | 46 |
Не вичитані | : | 1564 |
Вичитані | : | 246 |
Перевірені | : | 537 |
Сторінки
12733 | 4433 | 1131 | 37054 | 40327 |
Без тексту | : | 12733 |
Невичитані | : | 4433 |
Проблемні | : | 1131 |
Вичитані | : | 37054 |
Перевірені | : | 40327 |
Вміст
Всі Категорії (8)
Автори (1433)
Роботи — за типом — за жанром — за країною — за виданням — за правописом — за оригіналом — за видавництвом
|