Головна сторінка

СЛАВА УКРАЇНІ!

ГЕРОЯМ СЛАВА!

Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Календар

30 січня

1781 — народився Адельберт фон Шаміссо, німецький поет, натураліст
1834 — народився Володимир Антонович, український історик, археолог, етнограф, археограф
1868 — народився В'ячеслав Будзиновський, український політик і письменник
1895 — помер Всеволод Крестовський, російський письменник, поет
1913 — помер Іван Левицький, український бібліограф, письменник, публіцист

Вибрана проза

Золотий жук. (Харків, 1928) Едгар Аллан По
… — Ні, він був дуже подібний на папір, і за папір же я його попереду й сам був узяв, та, коли я почав по ньому малювати, я відразу побачив, що це шматок дуже тонкого пергаменту. Він був, як ви пам'ятаєте, дуже брудний. Гаразд, отже, коли я саме лагодився його зібгати, мій погляд упав на малюнок, що на нього ви дивилися, і ви можете уявити собі, як я був уражений, побачивши там мертву голову, де я оце тільки намалював жука. На один момент я був занадто уражений, щоб мислити точно. Я знав, що мій нарис був дуже різнився від цього, хоча й була деяка схожість у контурах. Отже, я взяв свічу і, сівши в кутку кімнати, став пильніше розглядати пергамент. Перевернувши його, я побачив на споді свій малюнок жука таким, як я його зробив. Першою моєю думкою було здивовання з надзвичайної схожости контурів — з того химерного випадку, що на пергаменті був череп, точно на споді мого малюнку скарабея, і що цей череп не тільки контуром, але й величиною так точно відповідав моєму малюнкові. Я кажу, химерність збігу фактів на деякий час абсолютно мене паралізувала. Такий звичайно буває ефект подібних збігів. Розум силкується встановити звязок, послідовність причини і наслідки і, не змігши цього зробити, на час паралізується. Але, коли я вийшов з цієї закам'янілости, в мені помалу виспіла одна певна думка, що уразила мене далеко дужче, ніж отой збіг обставин. Я почав виразно й певне пригадувати, що на пергаменті, де я зробив свій нарис скарабея, не було ніякого малюнка.

читати далі…

Вибрана поезія

Всеволод Крестовський

Доля. (Львів, 1897)

Вмер заступник наш Сан-Яго,
Йде до божого покою;
От назустріч Бог і каже:
— Рад побачить ся з тобою!
Дам тобі за вчинки чесні
Гарне місце серед неба;
Все зроблю, що нї попросиш.
Так промов же — чого треба? —
Відповів йому Сан-Яго:
— Хай в Іспанїї всї люде
Бачуть сонце та хлїб мають! —
— Не турбуй ся: так і буде! —
— Дай Іспанцям перевагу,
Дай завзяття їм хоробре —

Побороти злі потуги. —
— Не турбуй ся: добре, добре! —
— Дай їм теж управу мудру,
Щоб судила справедливо. —
— Як се? Иншої управи?
Неможливо, неможливо!
У вас стане кращ як тута,
То всї ангели із раю
Тишком-нишком, як пить дати,
Побіжать до твого краю.
А на небі запанують
Руйнування та неслава…
Нї, хай буде непорушна
Ваша прадїдна управа!