Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погано
Берлін: Українське слово, 1924

Пога́но, нар. 1) Дурно, плохо. Надумавсь вовк, що жить йому погано: не з'їсть, не засне до пуття. Гліб. 2) Некрасиво. Ум. Погане́нько.