Словарь української мови (1924)/погорджувати

by Борис Грінченко

◀ погорджування

Словарь української мови Борис Грінченко П погорджувати

погордувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пого́рджувати, джую, єш, сов. в. погорди́ти, джу́, ди́ш, гл. Пренебрегать, пренебречь, презирать, презрѣть. К. ХП. 114. Погорджує недужним і дітвора. К. Іов. 42. Не погордіт і загостіт. Ез. V. 67.