Словарь української мови (1924)/погуковщина
| ◀ погукнути | Словарь української мови П погуковщина |
погукування ▶ |
|
Погуковщи́на, ни, ж. Взносъ въ мірской капиталъ на уплату податей за бѣдныхъ и на другія благотворительныя цѣли. Ти б мовчав, бо й досі не оддав погуковщини. О. 1861. VIII. 102.