Словарь української мови (1924)/погибель

by Борис Грінченко

◀ погибати

Словарь української мови Борис Грінченко П погибель

погибельний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поги́бель, лі, ж. 1) Гибель, погибель. Як не зведе вона його з світу, то ще одно місце зостається, де його погибель учиниться. Рудч. Ск. I. 135. 2) Зігну́тися у три поги́белі. Сильно согнуться, сгорбиться. Ном. № 3042. Ізогнувсь у три погибелі. Драг. 165.