Словарь української мови
Борис Грінченко
И
Берлін: Українське слово, 1924
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
 
И.
 

ива  •  иверень  •  иверь  •  ивилга  •  ивина  •  ивка  •  идол  •  идолів  •  идолопоклонство  •  идольство  •  идольський  •  идоляка  •  ижиця  •  икавка  •  икати  •  икатися  •  илець  •  илкий  •  имберець  •  имберь  •  импет  •  инак  •  инакий  •  инако  •  инаковий  •  инаково  •  инакше  •  инакший  •  иначе  •  иначий  •  инбирець  •  инбирівка  •  инбирь  •  инде  •  инджибаба  •  индик  •  индича  •  индичий  •  индичина  •  индичитися  •  индичка  •  индичня  •  индор  •  индута  •  индюр  •  иней  •  инжир  •  иний  •  инколи  •  инкуди  •  инний  •  иногді  •  иноземний  •  иноземщина  •  иномовний  •  инслиза  •  инч  •  инчий  •  иншак  •  иншакий  •  инше  •  инший  •  ин'як  •  ин'який  •  ирга  •  ирджок  •  иржа  •  иржавець  •  иржавий  •  иржавина  •  иржавіти  •  ириця  •  ирід  •  ирій  •  ирод  •  иродів  •  ирстенин  •  ирстити  •  ирститися  •  ирха  •  ирховий  •  ирчок  •  иршаний  •  иршанки  •  иршини  •  иршлиця  •  ирщіння  •  искорка  •  искорник  •  искра  •  искристий  •  искрити  •  искроватий  •  искрявий  •  искряний  •  искрястий  •  ит  •  ич