Словарь української мови (1924)/поганити
| ◀ поганинка | Словарь української мови П поганити |
поганитися ▶ |
|
Пога́нити, ню, ниш, гл. Гадить, осквернять. Одна паршива овечка усю отару поганить. Ном. № 5987. Чор-зна-що — щоб і посудини не поганило. Ном. № 3288.