Словарь української мови (1924)/поганитися
| ◀ поганити | Словарь української мови П поганитися |
поганіти ▶ |
|
Пога́нитися, нюся, нишся, гл. Пачкаться, оскверняться. Давай наввипередки: хто кого випереде, то того й буде паня. — Я не хочу з тобою поганитися, — лучче хай побіжить мій синок. Грин. I. 218.