Словарь української мови (1924)/поговір

by Борис Грінченко

◀ погнутися

Словарь української мови Борис Грінченко П поговір

поговірка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Погові́р, во́ру, м. Толки, сплетни, пересуды. На Тетяну поговір, що Тетяна вмерла: вона лежить на печі і ноги задерла. Ном. А на мене молодую поговір та слава. Мет. 85. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися. Мет. 84.