Словарь української мови (1924)/Пода–Подн
| ◀ О | Словарь української мови П |
Р ▶ |
|
подавальник • подавання • подавати • подаватися • подавити • подавитися • подавник • подавно • подала • подалеко • подалі • подаремне • подарити • подарковий • подарок • подарря • подарувати • подаруватися • подаруйко • подарунок • подарунько • подати • податковий • податливий • податний • податок • подать • подача • подбати • подвиг • подвигати • подвигатися • подвижник • подвижництво • подвижницький • подвійний • подвійно • подвіренько • подвірній • подвіронько • подвір'я • подвоїти • подвоїтися • подворець • подейкувати • подеколи • подекуди • подена • поденник • поденниця • поденно • подення • поденок • поденщина • подеревеніти • подереча • подержати • подерти • подертися • подесенщина • подесьбіч • подесятерити • подешевити • подешевіти • подеякий • подзвін • подзвінний • подзвіння • подзвонити • подзвонитися • подзвонювати • подзеленчати • подзеленькати • подзенькати • подзєґун • подзижчати • подзьобати • подзюбати • подзюбатися • подзюрити • поди • подибати • подив • подивити • подивування • подивувати • подимати • подимне • подимок • подимщина • подина • подирати • подирбати • подирчати • подих • подихати • подичавіти • подібний • подібність • подібно • подівати • подіватися • подівок • подівувати • подій • поділ • поділити • поділля • поділок • поділом • поділшливий • подільчивий • подільчивість • поділющий • поділяти • поділятися • подімство • подінути • подіркуватий • подіркуватіти • подірчавіти • подіти • подітися • подія • подіяти • подіятися • подлубати • подлубатися • подляк • подлятися • подмух • подмухати • подніпрянець • подніпрянщина • подністря • подністрянщина