Словарь української мови (1924)/поґулати

by Борис Грінченко

◀ поґрасувати

Словарь української мови Борис Грінченко П поґулати

подавальник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поґу́лати, лаю, єш, гл. Одолѣть, осилить. Лубен. у. Одна загодована бджола може поґулати десяток незагодованих. Грин. II. 322. Се така наука, що глядіть лишень, чи всякий учитель поґула. О. 1862. I. 66.