Словарь української мови (1924)/погинути
| ◀ погинатися | Словарь української мови П погинути |
погиркати ▶ |
|
Поги́нути, ну, неш, гл. Погибнуть. Загубив Данило жінку, да й сам погинув. МВ. I. 158. Як би Бог слухав пастуха, то давно б погинуло стадо. Ном. № 4124. Як із Низу тихий вітер повіне, вся ваша жидівська сторожа погине. ЗОЮР. I. 60.