Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погинути
Берлін: Українське слово, 1924

Поги́нути, ну, неш, гл. Погибнуть. Загубив Данило жінку, да й сам погинув. МВ. I. 158. Як би Бог слухав пастуха, то давно б погинуло стадо. Ном. № 4124. Як із Низу тихий вітер повіне, вся ваша жидівська сторожа погине. ЗОЮР. I. 60.