Словарь української мови (1924)/поголубкатися
◀ поголубіти | Словарь української мови П поголубкатися |
погомоніти ▶ |
|
Поголу́бкатися, каюся, єшся, гл. = Поголубитися. Молоді, як би могли крізь землю пройти, щоб там притулитись, поголубкатись, то ні минути не ждали б. Св. Л. 270.