Словарь української мови (1924)/поганяйло
◀ поганяйлівський | Словарь української мови П поганяйло |
поганяльник ▶ |
|
Поганя́йло, ла, м. 1) Кучеръ, возница. Сим. X. Тпру! гукнув наш поганяйло. Ком. I. 48. Поганяйло коло коней. Сим. 203. 2) Бичъ, кнутъ.