Словарь української мови (1924)/Пои–Покм
| ◀ О | Словарь української мови П |
Р ▶ |
|
поинакшати • поізбавити • поїд • поїдайло • поїдати • поїдинок • поїдка • поїднання • поїзд • поїздовий • поїздонько • поїзжанин • поїзжати • поїсти • поїстися • поїхати • пойда • пойменувати • пойняти • покавкати • покадити • показ • показання • показанщина • показати • показити • показитися • показний • показність • показувати • показуватися • показчик • покалавурити • покаламутити • покалатати • покалічити • покаляти • покалятися • покаменіти • покаменувати • поканючити • покапати • покаплунити • покапостити • покапотіти • покарання • покарати • покарбувати • покарбуляти • покарбутити • покарлючити • покартати • покасувати • покатати • покататися • покатувати • покатулятися • покахикати • покацубнути • покачати • покачатися • покашляти • покаяння • покаятися • поквап • поквапитися • поквапний • поквапність • поквапно • поквасити • поквасніти • покваснути • поквилити • поквікати • поквільно • поквітчати • поквокати • поквоктати • покволом • покепкувати • покерувати • поки • покивання • покивати • покидати • покидатися • покидище • покидь • покидька • покидьків • покидько • покидьок • покинути • покинутися • покипіти • покицяння • покицяти • покій • покійний • покійник • покійниця • покійничок • покійчик • покіль • покільчитися • покінчати • покінчити • покірливий • покірливість • покірливо • покірне • покірний • покірник • покірниця • покірність • покірно • покіс • покіст • покість • покіт • поклад • покладати • покладатися • покладень • покладки • покладливий • покладний • покланятися • покласти • поклацати • поклекотати • поклекотіти • поклепати • поклик • покликати • покликнути • покликувати • поклинцювати • поклін • покліть • поклонець • поклонити • поклоночок • поклоняти • поклонятися • поклопотатися • поклоччити • поклювати • поключитися • покля • поклякнути • поклякти • поклясти • поклячити • покмітливий • покміть