Словарь української мови (1924)/покидьків

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покидьків
Берлін: Українське слово, 1924

Поки́дьків, кова, ве. Относящійся къ негодному предмету, существу. Поки́дьків брат. Негодный предметъ. Лебед. у.