Словарь української мови (1924)/покапати
| ◀ поканючити | Словарь української мови П покапати |
покаплунити ▶ |
|
Пока́пати, паю, єш, гл. Покапать; закапать. Як роса та до схід сонця, покапали сльози. Шевч. 74.
| ◀ поканючити | Словарь української мови Борис Грінченко П покапати |
покаплунити ▶ |
|
Словарь української мови — П
покапати
Борис Грінченко
1924
Пока́пати, паю, єш, гл. Покапать; закапать. Як роса та до схід сонця, покапали сльози. Шевч. 74.