Словарь української мови (1924)/покіт
| ◀ покість | Словарь української мови П покіт |
поклад ▶ |
|
Покі́т, ко́ту, м. 1) Скатъ. Гори крутоярі з зеленими покотами. К. ЧР. 62. 2) В покі́т = Покотом.
| ◀ покість | Словарь української мови Борис Грінченко П покіт |
поклад ▶ |
|
Словарь української мови — П
покіт
Борис Грінченко
1924
Покі́т, ко́ту, м. 1) Скатъ. Гори крутоярі з зеленими покотами. К. ЧР. 62. 2) В покі́т = Покотом.