Словарь української мови (1924)/покатати
| ◀ покасувати | Словарь української мови П покатати |
покататися ▶ |
|
Поката́ти, та́ю, єш, гл. 1) Покатать, повозить. 2) Быстро поѣхать. О. Гервасій покатав льодом, тільки паламар поньокує. Св. Л. 95.
| ◀ покасувати | Словарь української мови Борис Грінченко П покатати |
покататися ▶ |
|
Словарь української мови — П
покатати
Борис Грінченко
1924
Поката́ти, та́ю, єш, гл. 1) Покатать, повозить. 2) Быстро поѣхать. О. Гервасій покатав льодом, тільки паламар поньокує. Св. Л. 95.