Словарь української мови (1924)/покалатати
| ◀ покаламутити | Словарь української мови П покалатати |
покалічити ▶ |
|
Покалата́ти, та́ю, єш, гл. Позвонить; постучать въ колотушку. Покалатай трохи, а я піду в хату погріюся. Черниг. у.
| ◀ покаламутити | Словарь української мови Борис Грінченко П покалатати |
покалічити ▶ |
|
Словарь української мови — П
покалатати
Борис Грінченко
1924
Покалата́ти, та́ю, єш, гл. Позвонить; постучать въ колотушку. Покалатай трохи, а я піду в хату погріюся. Черниг. у.