Словарь української мови (1924)/покликнути
◀ покликати | Словарь української мови П покликнути |
покликувати ▶ |
|
Покли́кнути, ну, неш, гл. 1) Крикнуть. Покликне він на Івана Луговського, писаря військового. Дума. 2) Воззвать, вдвинуть кличъ. Ой на славній Україні кликне, покликне Филоненко, корсунський полковник, на долину Черкень гуляти. Лукаш. 36.