Словарь української мови (1924)/поклоняти
| ◀ поклоночок | Словарь української мови П поклоняти |
поклонятися ▶ |
|
Поклоня́ти, ня́ю, єш, сов. в. поклони́ти, ню́, ниш, гл. 1) Наклонять, наклонить. 2) Кланяться, поклониться, посылать поклонъ. То не сива зозуля закувала, як сестра до брата з чужої сторони поклоняла. Мет. 356.