Словарь української мови (1924)/поквікати
| ◀ поквилити | Словарь української мови П поквікати |
поквільно ▶ |
|
Покві́кати, каю, єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
| ◀ поквилити | Словарь української мови Борис Грінченко П поквікати |
поквільно ▶ |
|
Словарь української мови — П
поквікати
Борис Грінченко
1924
Покві́кати, каю, єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).