Словарь української мови (1924)/покміть
| ◀ покмітливий | Словарь української мови П покміть |
поковалювати ▶ |
|
Покмі́ть, ти, ж. Признакъ, примѣта. Вх. Зн. 51.
| ◀ покмітливий | Словарь української мови Борис Грінченко П покміть |
поковалювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
покміть
Борис Грінченко
1924
Покмі́ть, ти, ж. Признакъ, примѣта. Вх. Зн. 51.