Словарь української мови (1924)/поклепати
| ◀ поклекотіти | Словарь української мови П поклепати |
поклик ▶ |
|
Поклепа́ти, па́ю, єш, гл. Отбить (косу). По обіді оддихали, потім коси поклепали. Мет. 314.
| ◀ поклекотіти | Словарь української мови Борис Грінченко П поклепати |
поклик ▶ |
|
Словарь української мови — П
поклепати
Борис Грінченко
1924
Поклепа́ти, па́ю, єш, гл. Отбить (косу). По обіді оддихали, потім коси поклепали. Мет. 314.