Словарь української мови (1924)/поклепати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поклепати
Берлін: Українське слово, 1924

Поклепа́ти, па́ю, єш, гл. Отбить (косу). По обіді оддихали, потім коси поклепали. Мет. 314.