Словарь української мови (1924)/поквоктати
| ◀ поквокати | Словарь української мови П поквоктати |
покволом ▶ |
|
Поквокта́ти, кчу́, чеш, гл. Поклохтать (о насѣдкѣ); поквакать глухо (о лягушкѣ).
| ◀ поквокати | Словарь української мови Борис Грінченко П поквоктати |
покволом ▶ |
|
Словарь української мови — П
поквоктати
Борис Грінченко
1924
Поквокта́ти, кчу́, чеш, гл. Поклохтать (о насѣдкѣ); поквакать глухо (о лягушкѣ).