Словарь української мови (1924)/покицяння
| ◀ покипіти | Словарь української мови П покицяння |
покицяти ▶ |
|
Покиця́ння, ня, с. Въ игрѣ въ жмурки: прикосновеніе къ играющему. См. Покицяти. О. 1861. XI. Св. 38.
| ◀ покипіти | Словарь української мови Борис Грінченко П покицяння |
покицяти ▶ |
|
Словарь української мови — П
покицяння
Борис Грінченко
1924
Покиця́ння, ня, с. Въ игрѣ въ жмурки: прикосновеніе къ играющему. См. Покицяти. О. 1861. XI. Св. 38.