Словарь української мови (1924)/покарбутити
| ◀ покарбуляти | Словарь української мови П покарбутити |
покарлючити ▶ |
|
Покарбути́ти, бучу́, ти́ш, гл. = Покарбуляти. Kolb. I. 196.
| ◀ покарбуляти | Словарь української мови Борис Грінченко П покарбутити |
покарлючити ▶ |
|
Словарь української мови — П
покарбутити
Борис Грінченко
1924
Покарбути́ти, бучу́, ти́ш, гл. = Покарбуляти. Kolb. I. 196.