Словарь української мови (1924)/покарлючити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покарлючити
Берлін: Українське слово, 1924

Покарлю́чити, чу, чиш, гл. Согнуть, искривить. Чого це тут дерева такі покарлючені? Харьк. у.