Словарь української мови (1924)/покірний
◀ покірне | Словарь української мови П покірний |
покірник ▶ |
|
Покі́рний, а, е. Покорный, кроткій, смирный. Покірної голови меч не йметь. Ном. № 3305. Покірнеє та дитятко та Мар'єчка. Мет. 175. Ум. Покірне́нький.