Словарь української мови (1924)/покачатися

by Борис Грінченко

◀ покачати

Словарь української мови Борис Грінченко П покачатися

покашляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Покача́тися, ча́юся, єшся, гл. 1) Покататься, поваляться. Кінь покачався на траві. 2) Побѣжать. Текля… покачалась до його, крикучи: „Татко! тат-ко!“ Св. Л. 10.