Словарь української мови (1924)/поклювати
| ◀ поклоччити | Словарь української мови П поклювати |
поключитися ▶ |
|
Поклюва́ти, клюю́, є́ш, гл. Поклевать, исклевать. Чуб. V. 297. Курчатам пшона посипала, а кури поклювали. Харьк. у.
| ◀ поклоччити | Словарь української мови Борис Грінченко П поклювати |
поключитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
поклювати
Борис Грінченко
1924
Поклюва́ти, клюю́, є́ш, гл. Поклевать, исклевать. Чуб. V. 297. Курчатам пшона посипала, а кури поклювали. Харьк. у.