Словарь української мови (1924)/поклювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поклювати
Берлін: Українське слово, 1924

Поклюва́ти, клюю́, є́ш, гл. Поклевать, исклевать. Чуб. V. 297. Курчатам пшона посипала, а кури поклювали. Харьк. у.