Словарь української мови (1924)/покірливий
◀ покінчити | Словарь української мови П покірливий |
покірливість ▶ |
|
Покі́рливий, а, е. Смирный, кроткій. Покірлива дитина. Душі покірливі. К. Досв. 117.
◀ покінчити | Словарь української мови Борис Грінченко П покірливий |
покірливість ▶ |
|
Словарь української мови — П
покірливий
Борис Грінченко
1924
Покі́рливий, а, е. Смирный, кроткій. Покірлива дитина. Душі покірливі. К. Досв. 117.