Словарь української мови (1924)/покивати
| ◀ покивання | Словарь української мови П покивати |
покидати ▶ |
|
Покива́ти, ва́ю, єш, гл. Покивать. Назад подивилась, покивала головою та й заголосила. Шевч. 74.
| ◀ покивання | Словарь української мови Борис Грінченко П покивати |
покидати ▶ |
|
Словарь української мови — П
покивати
Борис Грінченко
1924
Покива́ти, ва́ю, єш, гл. Покивать. Назад подивилась, покивала головою та й заголосила. Шевч. 74.