Словарь української мови (1924)/покидько
| ◀ покидьків | Словарь української мови П покидько |
покидьок ▶ |
|
Поки́дько, ка, м. Заброшенное существо мужескаго рода. Ні батька, ні матері, — покидько. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
| ◀ покидьків | Словарь української мови Борис Грінченко П покидько |
покидьок ▶ |
|
Словарь української мови — П
покидько
Борис Грінченко
1924
Поки́дько, ка, м. Заброшенное существо мужескаго рода. Ні батька, ні матері, — покидько. Козел. у. Слов. Д. Эварн.